10/20/2026
Їжа як «пальне» для бізнесу: реальний канадський кейс.
У Scott v. Canada (1998) самозайнятий піший кур’єр обґрунтовував додаткові витрати на їжу й воду фізичним навантаженням під час доставки.
Федеральний апеляційний суд погодився, що такі додаткові витрати можуть бути допустимими, і повернув фактичні питання на подальший розгляд. Це не означає, що суд дозволив списувати будь-який обід.
Сьогодні CRA має окремі правила для самозайнятих піших і велокур’єрів та водіїв рикш. Важливі тривалість робочого дня та записи про роботу. Для суми понад денну фіксовану норму потрібні чеки й докази додаткової кількості та вартості спожитого.
Практичний висновок для бізнесу: перевіряємо не лише назву покупки, а й конкретну діяльність, умови правила та документи.
Звичайне особисте харчування не стає бізнес-витратою лише через роботу.
Збережіть цей приклад перед тим, як застосовувати чужий tax hack до свого бізнесу.
Загальна податкова інформація. Конкретні обставини мають значення.
Джерела: [Scott v. Canada](https://taxinterpretations.com/content/356370) та [правила CRA](https://www.canada.ca/en/revenue-agency/services/tax/businesses/topics/sole-proprietorships-partnerships/report-business-income-expenses/completing-form-t2125/line-8523-meals-entertainment-allowable-part-only.html).